Виховний захід присвячений Дню Землі

Летить Земля у просторі космічнім,

Закутана у сяйво голубе,

І в русі цьому щохвилиннім, вічнім,

Життя розквітло буйно, як ніде.

Бо ні жарка Венера, ні Юпітер, ні Сатурн

Так не вгадали біля Сонця більше пролетіти,

Щоб не було ні пекла, ані мертвих бур,

Лиш на Землі вдалось життю вціліти!

 Здраствуй, моя рідна земле! Якою прекрасною і величною ти є... ЗЕМЛЯ — рідна і близька, дорога і українська, батьківська, улюблена, велика, родюча, багата , тепла і щедра, холодна, пахуча і прекрасна, квітуча і неозора, наша, неосяжна і весняна, осіння, убога, добра і плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, годувальниця; земля предків

  22 квітня весь світ святкує не просто велике, а глобальне свято – Міжнародний День Землі, день нашої спільної затишної домівки.

Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.

лунає «Реквієм» Моцарта

"Моя людино, ледве тримаюсь,

Хіба живу я? Ні, тільки маюсь!

Хочеш спитати, хто лишенько вдіяв?

Ну то послухай, хто це затіяв.

Жила я багато, у цвіті пишалась,

У синьому морі досхочу купалась

Бджоли волосся моє колихали,

Із квітів духмяних медочок збирали.

Небо блакитне було все спокійне,

І тіло моє колись було вільне.

Горя не знала, творила добро,

Прийшла в світ людина - тільки на зло.

Не ображайся, я не про всіх.

Світ поділився на добрих і злих.

Звідки з'явилися ці "хазяї",

Щоб грабувати надра мої?

Кинули шахти, кар'єри, канали,

Навіть "спасибі" мені не сказали!

Як же я виживу - рани стікають.

Хто їх загоїть? Хто про це знає?

Тож схаменіться, діти Землі!

Будьмо для неї усі лікарі!

Поки не стане планета здорова -

Мало надіятись тільки на Бога!

Тож починаймо процес лікування,

Кожний з нас лікар - почесне це звання.

Скажемо: "Ні!" всім убивцям природи -

Знов кришталево дзвенітимуть води.

Знову з джерел задзюрчать ручаї,

Десь соловейко заллється вночі,

Знову розкриються очі в людини -

Жити повинні рослини й тварини!".

Екологічні  катастрофи, що сколихнули світ

( Учні по одному виходять розповідають  про  екологічні проблеми світу )

2       1945  Ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі, Японія

В результаті ядерної атаки американців на японські міста Хіросіма і Наґасакі одразу загинуло більше 130 тисяч людей, а протягом декількох наступних місяців ще близько півмільйона осіб померло від ран та радіаційного ураження.

2 ЛОНДОНСЬКИЙ СМОГ +1952-ГО РОКУ

На початку грудня 1952 року на  Лондон опустився холодний туман, через що городяни почали активно використовувати вугілля . В цьому вугіллі  містилося багато сірки. Ця подія вважається одним з найстрашніших випадків забруднення повітря і призвело до серйозних змін в відношення до екологічних досліджень, впливу чистоти повітря на здоров'я людини.

  За даними статистики респіраторні захворювання отримало понад сто тисяч чоловік, з яких по-гинуло близько дванадцяти тисяч.

3   1957   Киштимська аварія, СРСР

29 вересня 1957 року на хімкомбінаті «Маяк», розташованому у закритому місті Челябінськ-40 (сьогодні Озерськ) сталась перша в СРСР радіаційна надзвичайна ситуація.  Повітрі опинилась чимала доза радіоактивних речовин.

4    1984    Завод Union Carbide, Індія техногенна катастрофа, точної причини якої не можуть назвати і сьогодні. 3       грудня 1984 р., уночі, коли люди спали,  42 тонн отруйних парів було викинуто в  атмосферу. Смертоносна хмара отрути, яка  використовується для виготовлення пестицидів, просочилася з велетенської цистерни хімічного заводу  і накрила місто Бхопал в Індії. Це стало однією з найбільших в історії індустріальних катастроф: 3 тис. чоловік померли зразу, ще 15 тисяч — протягом найближчих років.  Близько 100 тис. тяжко захворіли й стали інвалідами (ушкодження мозку, сліпота).

5  1986 Чорнобильська АЕС,  Україна (СРСР)

Вибух четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції вночі 26 квітня 1986 року забрав життя десятки тисяч людей.. І ще більше захворіли на рак та інші хвороби, викликані радіацією.

Викид радіації від руйнування реактора ЧАЕС був в десятки разів потужнішим за вибух ядерної бомби, яку американці скинули на Хіросіму у 1945-му. Але, оскільки в перші години після аварії ніхто із присутніх там людей не усвідомлював масштаби катастрофи, пожежники та персонал АЕС працювали без спеціального одягу

6  Экологічна катастрофа в мексиканскій затоці

Вибух нафтової платформи 20 квітня 2010 року призвів до того, що в світовий океан був викинутий величезний обсяг нафтопродуктів. В результаті розливу нафти, який відбувався протягом 152 днів, 75 тисяч квадратних кілометрів площі мексиканської затоки покривала нафтова плівка. Ця техногенна катастрофа була однією з найбільш згубних для біосфери за весь час існування людства.

7     2011    АЕС Фукусіма-1, Японія

Аварія на атомній електростанції Фукусіма-1 сталась 11 березня 2011 року.  Близько 60-ти людей постраждали від травм через небезпечну дозу радіаційного опромінення.

Природа.  

-         Минуло всього кілька десятків тисяч років, як з’явилася на Землі людина. Вона почала відчувати себе господарем. І вільно чи невільно цей господар застосовує до мене давній принцип: «Розділяй і володій». У давнину, коли людина була ще збирачем і мисливцем, вона знаходилась в гармонії з природою. З розвитком техніки люди почали вважати себе сильними, навіть всемогутніми. Вони вже могли підпорядковувати сили природи. Щоб прогодувати себе, одягнутись, людина використовує земельні ресурси. Але при неправильному обробітку ґрунтів руйнується верхній родючий шар. Людство щорічно видобуває з надр Землі понад 100 млрд тонн корисних копалин, що призводить до змін у рельєфі Землі та екологічних катастроф.

      Атмосфера.

-         Люди зовсім знищили мене. Чистого повітря незабаром зовсім не залишиться. Забрудниками атмосфери є продукти згоряння автотранспорту; радіоактивні елементи, які потрапляють у атмосферу під час ядерних вибухів, аварій на атомних станціях; промислові викиди і побутово-комунальні викиди. У результаті спалювання мінерального палива в атмосферу потрапляє біля 20 млрд тонн вуглецю, сірчаного газу, що стає причиною кислотних дощів. Найбільш яскравий приклад негативного впливу людини — це виникнення озонових дір над Антарктикою та в інших місцях.

      Біосфера.

-         Щорічно площі лісів зменшуються на 2 %, швидкість знищення екваторіальних лісів за останні роки складає 20 га за добу. За даними Міжнародної спілки охорони природи, з 1600 року на Землі вимерло 94 види птахів і 63 види плазунів, під загрозою зникнення 1000 видів тварин.

      Гідросфера.

-         Вода — найцінніше багатство. Без неї неможливе життя на планеті. Потреба у воді однієї людини за 70 років складає понад 50 т. У сучасному місті лише на побутові потреби кожного дня потрібно 300–500 л води на одну людину. Але люди забруднюють води: побутовими і промисловими відходами; мінеральними добривами, пестицидами тощо.

Прости нас, Земле, нас – людей століття
Яке надбало стільки лиходій,
Що вистачить на кілька поколінь
Внаслідок людської перемоги над усім живим, що просить допомоги.
Прости нам, Земле,спалені ліси,
Прости ґрунти збіднілі й неродючі
І атом той, що вирвався на волю,
Перевернув людську нелегку долю.
Прости нас, Земле, все-таки, прости,
Бо голова всьому живому – ти.
Можливо, розум людства не засне –
І він проснеться і тебе спасе»

          Консультанти-екологи.

Щоб запобігти катастрофі, необхідно

-         будувати очисні споруди, використовувати малозернисте паливо, проводити утилізацію відходів;

-         раціонально розміщувати підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної і целюлозно-паперової промисловості;

-         промисловим підприємствам проводити очищення води (механічне, хімічне, біологічне);

-         зменшувати використання мінеральних добрив і пестицидів;

-         дбайливо, раціонально використовувати природні багатства;

-         ужити терміново заходи щодо захисту тварин, рослин.

-          Проводити  роботу щодо лісонасаджень.

-         Для охорони деяких видів тварин і рослин організовувати заповідники, національні парки.

А тепер давайте привітаємо нашу матінку Землю і дамо їй урочисті обіцянки, які допоможуть нам зберегти наш дім, нашу планету чистою і красивою.

“ Я обіцяю, що…”

 Якщо Ви будете виконувати усі поради, то людина зможе жити в гармонії з природою ще довгі роки
   Коли я стану дорослим і в мене з’явиться автомобіль він буде екологічнимі економним
Буду частіше використовувати громадський транспорт
По можливості буду користуватися велосипедом
 Прибирати після себе та сортувати сміття
  Саджатиму дерева
  Не лишатиму комп’ютер включеним просто так
  Вимикатиму за собою непотрібне світло
 Користуватимусь енергозберігаючими лампами
 Вийматиму із розеток всі електронні прилади та пристрої після використання       Використовуватиму енергозберігаючу техніку
Не куплятиму пластикових пакетів
Не використовуватиму одноразовий посуд
Буду завжди закривати кран
 Використовуватиму обидві сторони паперу та не марнуватиму воду                    Віддаватиму скло на переробку
  Ставатиму вегетаріанцем хоча б раз на тиждень
Чиститиму зуби із закритою водою
 Звертатиму увагу на екологічне маркування упаковки
Відключатиму зарядний пристрій з розетки після зарядки телефону
 Більше ходитиму пішки
Збиратиму використаний папір та здаватиму його у пункти збору макулатури
Не купуватиму дикорослих квітів.
Буду ділитися з людьми екологічними порадами

Така природа всіх нас зустрічає!
І скільки ти б не жив на цій Землі.
Вона дивує, радує, вражає,
І в зрілості, і доки ще малі.
І не дає ніколи збайдужіти,
Підносить нам сюрпризи повсякчас.
То ж бережіть цю Землю, любі діти,
Вона родила і зростила нас.
Вона нам мати, бо життя дарує,
Годує всіх, для нас цвіте й росте.
І щедрістю безмежною дивує,
Та пам’ятайте завжди і про те,
Що ми тут гості, а природа вічна,
Вона й до нас уже давно була.
Така ж чудова, дивна і лірична…
Не заподійте цьому світу зла.

( Звучить пісня про Україну)

Сумщина – мальовничий край з багатою різноманітною природою. Приваблюють зір неозорні лани і квітучі сади, тихоплинні замріяні річки і зелені гаї, яскраві луки та різнобарвні степові схили. Сумська область розташована в пiвнiчно – схiднiй частинi України. Сумська область розташована в межах двох природних зон – Лiсостепової та Полiської.

В областi iснують: один нацiональний природний парк, вiддiлення природного заповiдника, 10 заказникiв, 3 пам'ятки природи, 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; 2 регiональних ландшафтних парки, 29 заповiдних урочищ, 54 заказники, 62 пам'ятки природи, 19 паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва та 1 ботанiчний сад мiсцевого значення

Природно-заповідний фонд Сумської області створений з метою збереження природних територій, комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та історично-культурну цінність.

Ці пам’ятки природи дивують нас багатством видів, форм, барв, неповторною красою.    29 січня 2008 року відбулося засідання експертної ради по визначенню природних чудес Сумщини в рамках Всеукраїнської акції „Сім природних чудес України”. Із 10 запропонованих природних об’єктів ними було відібрано сім

 1 Унікальна ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня – колонія"

Росте це дерево на території Кролевецької районної станції юних натуралістів. Посаджена яблуня 220 років тому князем Петром Міщерським. Спершу це було звичайне молоденьке деревце. Але з часом гілки яблуні, що все розросталася, нахилилися до землі й … укоренилися, давши нові пагони. Це унікальне явище в природі, бо таким чином дерева, а тим більше фруктові, не  розмножуються. За цю її властивість яблуню ще називають "лозівкою" або "крученою". Перший стовбур, звісно, вже загинув. Але 16 похідних від нього продовжують життя яблуні. Сьогоднішня площа цього дива-дерева складає 6 соток. Князь Міщерський не міг розлучитись зі своїм унікальним деревом. Він заповів поховати себе в рідній землі. Нащадки князя, хоч і виїхали за кордон, але прохання Петра Міщерського виконали. Його спершу поховали на місці, де нині розташовується станція юних натуралістів, а потім останки перенесли під яблуню.,

Ходімте в сад.

Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер.

А згорблений чумацький небопад

Освітлює пахучі очі квітів.

Ця яблуня – галактика космічна.

Висить плодів сузір’я на гілках.

Вона сьогодні, наче космос вічна.

І, наче космос, змінна й нетривка.

 2 Відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина"

Кожен, хто бодай раз відвідав МИХАЙЛІВСЬКУ ЦІЛИНУ, уже не зможе забути чарівної і неповторної краси цього краю. Скільки сягає зір,  цвіте – переливається різними кольорами неозорий степ, ні на мить не стихає стоголосе дзвінке птаство, яке переповнює простір своїми мелодіями. А що вже казати про цілюще повітря, мовби насичене медовим нектаром. Протягом кількох останніх років спостерігається справжній сплеск уваги до степу. Щойно заповідний куточок "відсвяткував" 80-річний ювілей, тож мимоволі на поверхні стали виринати різноманітні питання й проблеми. Другий: сьогодні настав той час, коли сама природа починає подавати SOS, сигналізуючи про невідворотні зміни. Йдеться насамперед про зміну рослинності, адже в умовах лісостепу значно активніше ростуть і розвиваються чагарники. Саме вони ведуть наступ на тендітну наземну фітомасу, поступово витісняючи її. Відтак науковці забили на спалах: якщо процес триватиме й далі, то не за горами час, коли господарюватиме більш вологолюбна кореневищна рослинність, а унікальні степові рослини зникнуть.

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, - що воно за диво,

 - Оці степи, це небо, ці ліси –

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Така краса висока і нетлінна. (Л. Костенко)

3 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Середньосеймський"

СЕРЕДНЬОСЕЙМСЬКИЙ ландшафтний заказник загальнодержавного значення знаходиться в Путивльському, Білопільському, Буринському районах Сумської області. Він розміщений в спільній долині річок Сейм та Вир і має площу 2020,8 га. В заплаві багато озер і заток. Заплавний листяний ліс в основному середньовіковий (50- 60 років). Прикрашають такий ліс красені-дуби висотою до 18 м з розлогою густою кроною. Вони утворюють перший ярус. Поруч  із дубами зростають високі ясені. Інколи можна зустріти осику. У нижньому ярусі деревостану добре себе почувають в'яз гладкий, липа серцелиста та клен польовий. Крони дерев змикаються, утворюючи густий та темний ліс. . На узліссях зростає клен татарський. Привертає увагу характерна рослина – вороняче око з чотирма листочками і блискучою чорною ягідкою. Значний інтерес являє собою знаходження в заплавному лісі неподалік від русла Сейму великих ділянок реліктового виду страусового пера звичайного. Окремі екземпляри цієї рослини у заказнику досягає півтора метра заввишки.

Гроза пройшла – зітхнули трави,

 Квітки голівки підняли,

 І сонце, тепле і ласкаве,

Спинило погляд на землі. (О. Олесь)

4 Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський",

Не просто територія.  Десна залишається однією з небагатьох річок, що зберігає свій первісний природний стан. Пояснення такому феномену просте: тут немає дамб гідроелектростанцій, які б "гальмували" воду. Відтак, вона чиста, прозора, а плесо справді незаймане.  Територія парку чітко поділяється на Старогутську та Придеснянську. Незважаючи на географічне сусідство, вони зовсім не схожі одна на іншу за флорою і фауною.  Старогутська частина – це єдиний сосновий масив, який є південною складовою відомих Брянських лісів. Тут господарюють осокові болота, луки та чагарники. Рослинність має багато тайгових особливостей і рис. Заболочена місцевість. В Придеснянській частині парку переважають широкі луки з високим різнотрав’ям, переліски з ясена, дуба та осики. У заплаві Десни ростуть злаки – китник лучний, лепешняк великий, мітлиця собача, осока лисяча. Можна зустріти вербу кошикову і гостролисту, реліктові види рослин – сальвінію плаваючу, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий.

 5 Пам'ятка природи загальнодержавного значення "Озеро Шелехівське", в Лебединському районі – це мальовниче лісове озеро. Озеро найстаріше в області, виникло ще в льодовиковий період. Тут близько десятка видів рослин і 7 видів тварин, занесених до Червоної книги. Озеро ввійшло в історію краю. Саме тут в середині XVII століття з'явилися козаки- переселенці з Правобережжя на чолі із сотником Селехівським (від нього і виводять назву озера), аби заснувати місто-фортецю Межиріч, яка потім стане і одним із центрів українського гончарства. Довкола – красиві краєвиди, чудова природа.

6 Пам'ятка садово-паркового мистецтва парк "Тростянецький"

 був закладений в 1809 р. на честь 100-річчя з дня перемоги над шведами у Полтавській битві. На той час Тростянецьким маєтком володіла Олександра Надаржинська – онука Тимофія Надаржинського, духовника Петра І. Вона вийшла заміж за князя, учасника Вітчизняної війни 1812 р., генерал-майора Олексія Корсакова. Не дивно, що така знана далеко за межами свого маєтку родина з Тростянця стала засновником ювілейного парку. Після смерті в 1842 р. Олександри Корсакової Тростянецький маєток успадкувала друга донька Корсакових княгиня Софія, яка була одружена з князем Василем Голіциним. Син Голіциних Олексій приятелював із студентом Петербурзької консерваторії Петром Чайковським. В 1864 р. 24-річний студент Петро Чайковський провів літо в Тростянці в маєтку Голіциних. Тут він написав свій славетний симфонічний твір за мотивами драми О. Островського "Гроза". У 80-х роках минулого століття 22 тростянецький лісопарк відвідували поет Павло Грабовський та письменник Антон Чехов. З 1881 р. протягом 36 років Тростянецьким маєтком володів відомий на Сумщині цукрозаводчик барон Л. Кеніг. За часів його володіння маєтком лісопарк був значно упорядкований. На його території починають створювати відомі лісоводам майже всього світу тростянецькі лісові культури. Наприклад, на схилах балки "Якубів яр" вражають своєю доцільністю та красою соснові культури, закладені в 1904 р. У складі місцевої флори з'явились нові види деревних порід: сосна австрійська і Веймутова, дуб північний, модрини європейська і сибірська.

7 Заказник загальнодержавного значення "Банний яр" площею 236 га знаходиться у Сумському районі. Він розташований на відгалуженнях Середньоросійської височини, тому рельєф місцевості у ньому хвилястий – з численними балками системи р. Псел. Заказник є частиною одного з найбільших в лісостеповій зоні України, масиву широко- листяного лісу площею близько 12 тис га. Цей лісовий масив привертав до себе велику увагу, як місце зростання рідкісних, реліктових для Лівобережжя України видів. Заказник "Банний яр" - один із найважливіших в Україні об’єктів охорони східноєвропейських липово-кленово-дубових  лісів, занесених до Зеленої книги України. Заказник із прилеглими до нього лісами є перспективним для створення тут природного заповідника або національного природного парку.

Природнi ландшафти Сумщини мають багатогранне призначення i є своєрiдними еталонами природи. Цi унiкальнi куточки природи областi з часом повиннi стати гордiстю всiєї України, а також улюбленим мiсцем для відпочиваючих  i туристiв.

 Тут що не крок,

То історичний знак,

Недавнє поруч і легенди сила.

Ти приходь сюди

Із важких доріг

Та цілющої спий води

Рідний край беріг,

Де б по світу ти не ходив.

Одна з найвідоміших ботанічних пам’яток природи Роменщини є   дуби.  

 «Дуб біля села Кропивинці»

Найстарішим організмом нашого краю (близько 500 років) мабуть являється дуб-велетень поблизу с. Кропивинці. Колись тут було їх троє. Доля першого невідома. У другий влучила блискавка і він вигорів Розміри його вражають: загальна висота – 37м, діаметр стовбура – 2м 20см, обхват на висоті 10см від землі – 8м 70см, діаметр крони – 28м, щільність крони – 85%. Його стан задовільний.

 «Дуб Гаркуші»

Знаходиться у центрі с.Гаї (поряд автомобільна дорога Ромни Конотоп) тісно було пов’язане з історичними подіями. Ця пам’ятка називається «Дуб Гаркуші».

За народними переказами дерево пов’язують із ім’ям безстрашного захисника знедолених і скривджених, селянського ватажка Семена Івановича Гаркуші. Діяльність козака Гаркуші тривалий час проходила у цих місцях. Деякий час він проживав у с. Смілому, часто навідувався до Ромен і тому його шлях проходив повз цього дуба.

Вік рослини приблизно 450 років, висота – 34м, діаметр – 1м 86см, обхват стовбура – 8м. дерево уже має ознаки передчасного старіння: сухі гілки, дупла, відсутність плодоношення. Мабуть сучасна діяльність людини, ще нікому із рослин не докладала здоров’я та віку.

 «Дуб біля села Мокиївка»

У лісовому масиві, із лівого боку від автодороги село Мокіївка – село Рогинці на відстані 2км від неї виділяється дуб. Він має місцеву назву – «Сваркин дуб». Орієнтовний вік – 400 років, висота – 26м, діаметр – 1м 56см, обхват – 6м 30см. Із жалем приходиться констатувати, що дерево знаходиться у критичному стані. У ньому є великі дупла, воно не плодоносить і повільно вмирає. Причини такого стану невідомі, але без непрямого впливу людини тут не обійшлося.

«Дуби біля села Рогинці»

Наймолодшими пам’ятками природи на Роменщині є три дуби віком близько 300 років. Вони розташовані у лісових масивах на північ та північний схід від села Рогинці.  Висота дерев до 30м, обхват стовбура – до 3м 50см, діаметр у межах 1м. Дуби плодоносять, але усі вони вже мають ознаки хвороб та пошкоджень, що є результатом впливу на них різних факторів.

 Сумська  обл. не обділена  тваринним світом. За показниками видового різноманіття представленості рідкісних та чисельності фонових видів тварин він є чи не найбагатшим в українському лісостепу.

Ген під горою, між дубками,

Козуля – скік! – І знову – скік!
Лосина ,лякана вовками,

І гордий олень – віддалік.

(О. Матійко)

Птахи є найрізноманітнішою та найчисельнішою групою хребетних тварин. Незмінним домінантом лісових угідь є зяблик, спів домінують малинівка, дрізд чорний. Досить численні соловейко звичайний, мухоловка строката, кропивник, синиця голуба. До рідкісних видів слід віднести змієїда, шуліку чорного, яструба великого, крука.

Не знаю я, що буде після нас,

В які природа обереться шати.

Єдиний , хто не втомлюється – час,

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

А ми , нічого  - пройдемо, як тіні,

Щоб тільки неба очі голубі

          Цю землю завжди бачили  в цвітінні.

Вчитель Ми  повинні пам’ятати, що тільки від нас залежить майбутнє планети Земля. І всі ми несемо відповідальність за наш дім. якщо ми будемо виконувати обіцянки, то житимемо в гармонії з природою

 Екологічний календар

21 березня — Всесвітній день лісів
Цього дня проводять заходи щодо висаджування дерев, привертають увагу громадськості до нагальної необхідності збільшувати зелений покрив Землі.

22 березня — Всесвітній День води
Світ повинен усвідомити проблему стрімкого вичерпання питної води.

7 березня — Всесвітній день здоров'я
У довкіллі людини відбуваються зміни, що шкідливо впливають на людей.

22 квітня — День Землі
Засновано з метою привернення уваги людства до проблем планети, пов'язаних з діяльністю людей.

Друга субота травня — Міжнародний день перелітних птахів
Цього дня заохочують захищати птахів і привертають увагу громадськості до їх потреб.

5 червня — День довкілля
Люди всього світу занепокоєні стрімким зростанням екологічних проблем.

28 вересня — День зеленого споживання
Необхідність розвивати у людей усвідомлення важливості повторного використання та утилізації відходів.

4 жовтня — Всесвітній день тварин
Проводять спеціальні заходи, спрямовані на інформування громадськості щодо проблем тварин, заохочення людей замислитися над природним зв'язком між людьми й тваринами.

11 грудня — Всесвітній день гір
Цього дня наголошують на захисті та розвитку гір.