Поняття операційної системи, її призначення Графічний інтерфейс операційної системи

Тема Поняття операційної системи, її призначення Графічний інтерфейс операційної системи

Мета: сформувати поняття про операційну систему, її призначення, графічний інтерфейс операційної системи; розвивати інформаційну культуру учнів, формувати вміння узагальнювати, міркувати; виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість.

Обладнання: комп’ютери кабінету з виходом в мережу Інтернет, мультимедійний проектор,  презентація уроку, електронні матеріали (ФАЙЛИ-ЗАГОТОВКИ) до підручника "ІНФОРМАТИКА 6 КЛАС" Морзе Н.В., Берна О.В., Вембер В.П.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ.

І. Організація класу до уроку

2) Повідомлення теми і мети уроку (слайд 2-3)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Повторення (слайд 4):

1.     Які елементи робочого столу ви знаєте??

2.     Які види вікон Ви знаєте?

3.     Які види меню ви знаєте?

4.     Як запустити програму на виконання?

III. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

(використовується   проектор, та матеріал підручника)

Що таке операційна система? )

Операційна система – це набір програм, який забезпечую управління роботою комп’ютера.

Операційна система забезпечує:

•      Управління роботою інших програм і всіх  складових комп’ютера;

•      Координування роботи окремих складових комп’ютера;

•      Зв’язок користувача з комп’ютером.

Авторське право – це право авторів розповсюджувати створені ними матеріали, підписувати їх своїм іменем, отримувати за них винагороду тощо.

Що таке інтерфейс операційної системи?

Інтерфейс операційної системи – набір правил і засобів, які забезпечують обмін повідомленнями між користувачем і комп’ютером

У перших операційних системах передбачалась можливість уведення користувачем із клавіатури вказівок для керування комп’ютером. Для цього призначено командний рядок, що відображається на екрані.

Такий інтерфейс називають командним.

У сучасних операційних системах передбачено зручний для користувача графічний інтерфейс.

При його використанні вказівки не потрібно вводити з клавіатури. Достатньо обрати мишею відповідний графічний об’єкт, що відображається на екрані монітора.

Які елементи управління має операційна система Windows 7?

Елементами управління є кнопки, вказівки меню та спеціальні графічні значки, клацання мишею на яких приводить до виконання певної дії, що закріплена за кожним із них.

На Робочому столі, як правило, у нижній частині екрана, розташована Панель завдань.

Різні меню, включають перелік вказівок з яких можна обрати потрібну.

З якими об’єктами можна працювати в ОС Windows 7?)

На Робочому столі у вигляді значків розташовуються різні об’єкти – програми, папки, файли. Обов’язковим на Робочому столі є значок Кошик. Решта об’єктів може бути розміщена за бажанням користувача.

Особливим об’єктом є ярлик: на значку в лівому нижньому куті зображена стрілка.

Ярлик – посилання на певний об’єкт операційної системи, що міститься на одному з носіїв даних.

Кожний об’єкт ОС Windows 7 має назву і властивості. Список основних властивостей об’єкта і вказівок для дій, які можна з ним виконати, міститься в контекстному меню.

IV.           Формування практичних умінь і навичок

Завдання 1.   Налаштування Панелі завдань

Додай до панелі завдань програму Paint, а потім видали її з панелі.

Завдання на с.59  підручника

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.  (Інструктаж з правил техніки безпеки)

Завдання 2.  Дата і час

Налаштуй час відповідно до поточного часу. Визнач день тижня, який припадатиме на святкування Нового року.

Завдання на с.59  підручника

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм. 

Завдання 3.  Налаштування Мовної панелі

Додай до мовної панелі одну із вказаних учителем мов.

Завдання на с.60  підручника

Завдання 4.  Налаштування Робочого столу в різних версіях операційної системи Windows 

Створи презентацію про спільне і відмінне версій операційної системи Windows на основі шаблону Порівняння.pptx та інструкцій Інструкція_WXP.pptx й Інструкція_W7.pptx із папки Операційна система.

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

Завдання на с.61  підручника

Додаткові матеріали для уроку розміщені в папці

D:/6 клас/ Операційні системи

Завдання 5.  Працюємо у парах  )

Чи може робочий стіл на одному комп’ютері після його завантаження мати різний вигляд? Якщо так, то за яких умов це можливо? Обговоріть у парах.

Завдання 6.  Працюємо у парах 

Заповніть порожні поля радіальної діаграми на малюнку 49, що має містити об’єкти операційної системи Windows 7.

V.               Підсумок уроку

Обговорюємо 

1.     Чому не можна працювати на комп’ютері без операційної системи?

2.     Хто має встановлювати операційну систему на новий комп’ютер?

3.     Що таке інтерфейс операційної системи?

4.     Назвіть різні види інтерфейсу операційної системи. Чим вони відрізняються?

5.     Що належить до об’єктів операційної системи?

6.     Чим відрізняється програма та її ярлик? Як можна відрізнити їх за виглядом?

7.     Які дії можна виконувати за допомогою Панелі завдань?

8.     Як можна налаштувати Панель завдань? Наведи приклади.

VI.           Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника п.8

Урок №8. Програми-архіватори. Операції над архівами.

Урок №8.

Тема уроку: Програми-архіватори. Операції над архівами.

Цілі: ознайомити учнів з поняттям архівування, з можливостями та характеристиками програм-архіваторів,  навчитись виконувати прості операції над архівами розвивати логічне мислення; виховувати інформаційну культуру, дбайливе ставлення до комп’ютерної техніки.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

·               привітання

·               перевірка присутніх

·               перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

·               Як інформація зберігається в комп'ютері?

·               В яких одиницях вимірюється інформація?   

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку . Мотивація  навчальної діяльності

Учитель. Дайте відповідь на запитання:

·               Вам товариш дав перезаписати 10 музичних CD-дисків аудіоформату по 20 пісень на кожному. А у вас є лише один CD-диск. Чи можете ви записати всі ці пісні на цей диск?;   

·               Ваш сканер зберігає зняті зображення у графічних файлах типу BMP. Ви відсканували певну кількість фото і вирішили надіслати їх Інтернетом своєму знайомому. Виявилося, що кожне фото займає досить багато байтів, і надсилати їх Інтернетом довго. Чи можна зробити так, щоб фото стали меншого розміру?;

·               Ви підготували групу електронних документів, які слід надіслати електронною поштою викладачу на перевірку. Як це зробити найкраще і найшвидше?;

Сьогодні ви дізнаєтесь відповіді на ці запитання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрації презентації

Які функції виконують програми-архіватори?

При передаванні даних через комп’ютерну мережу, а також при збереженні резервних копій файлів суттєвим є їх обсяг. Тому часто застосовують стиснення файлів. Стискати можна не лише один файл, а й папку, що містить кілька файлів чи папок. Результатом стиснення є запакований файл, або архів. Створювати такі файли та пра­цювати з ними дають можливість спеціальні програми, які називають ар­хіваторами і програмами резервного копіювання.

Часто вживаними є програми-архіватори 7-Zip (мал. 5.11), WinRar, WinZip. Архіви, створені за допомогою цих програм, мають розширення відповідно 7z, rar, zip.

До базових функцій, які виконують більшість сучасних архіваторів, відносять:

■      створення нових архівів;

■      розпакування файлів з архівів (розархівування);

додавання файлів до архіву;

■        створення архівів, що саморозпако- вуються;

■         створення розподілених архівів на носі­ях малої ємності;

■       тестування цілісності структури архівів;

■         повне або часткове відновлення пошко­джених архівів;

■         захист архівів від перегляду й несанкці­онованої модифікації.

Архівація передбачає упакування та стис­нення даних. Упакування й стиснення (комп­ресія) — не одне й те саме. Упакування — це злиття кількох файлів або папок у єдиний файл, який називається архівом. Стиснення ж — скорочення обсягу вихід­ного файла або групи файлів.

У різних архіваторах застосовують різні способи стиснення, тому об­сяг файла архіву порівняно з вихідним файлом може різнитися залежно від програми-архіватора, за допомогою якої його було створено.

Швидко створити файл архіву із значеннями його властивостей, що встановлені за замовчуванням, або розпакувати архів можна за допомо­гою вказівок контекстного меню. Якщо на комп’ютері встановлено про- граму-архіватор, то вказівки для виконання найбільш вживаних опера­цій з архівами виносяться в контекстне меню (мал. 5.15, 5.13).

Для додавання файлів до щойно створеного або відкритого архіву слід вибрати в програмі-архіваторі вказівку Додати, а потім знайти та позна­чити потрібні файли та ще раз скористатися вказівкою Додати, тобто під­твердити виконання раніше вибраної вказівки.

Для видобування з архіву одного або кількох файлів спочатку слід знайти архів. Потім за допомогою програми-архіватора виділити ті фай­ли, які слід розпакувати, та вибрати вказівку розпаковування, вказавши відповідне місце на диску для розміщення файлів, що розкриватимуться. При створенні архіву та занесенні до нього файлів і при його розкриванні залишаються незмінними файли-джерела: при архівуванні — файли, що стискаються; при розкриванні архіву — стиснені файли.

ОС Windows 7 має вбудовані засоби для роботи із zip-архівами, які ще називають zip-папками. Відрізнити zip-папку від звичайних папок мож­на за значком — він містить «застібку-блискавку»

Якщо двічі клацнути на такому значку, то можна побачити перелік файлів, які підлягали стисненню, а також у режимі Таблиці можна поба­чити обсяг вихідних файлів та «упакований» обсяг. За необхідності пере­гляду файлів, що містяться в zip-архіві, можна двічі клацнути на значку відповідного файла. Однак внесення змін у такі документи можливе лише тоді, коли файл розархівовано, або кажуть, файл витягнутий з архіву. Щоб розархівувати файли із zip-архіву, треба його виділити та вибрати вказівку Видобути всі файли (мал. 5.15).

У тих випадках, коли архівація виконується для передавання пакета документів іншому користувачеві, слід передбачити наявність у нього програмного засобу, необхідного для розпаковування вихідних даних з архіву. У тому разі, коли користувач не має необхідної програми-архіва- тора, на основі звичайного архіву можна створити архів, що саморозпа- ковується, шляхом приєднання невеликого програмного модуля. Файл архіву отримує розширення exe, що свідчить про те, що він є виконува­ним файлом. Користувач зможе запустити цей файл як звичайну про­граму, після чого розпакування архіву відбудеться на його комп’ютері автоматично.

Крім того, кожна з програм-архіваторів має багато додаткових функцій.

У чому полягають основні методи стиснення даних?

Характерною особливістю більшості форматів даних, з якими тради­ційно працює користувач, є певна надлишковість. Ступінь надлишковос- ті залежить від типу даних.

Прикладом надлишковості є повторення в тексті фрагментів, напри­клад, деяких слів або буквосполучень у текстових документах. Подіб­ний надлишок зазвичай усувається заміною повторюваних послідов­ностей коротшим значенням — кодом. Наприклад, нехай є файл, який містить багато однотипних слів: комп’ютер, комп’ютера, комп’ютерна, комп’ютеризація тощо. Якщо сполучення 9 букв «комп’ютер» замінити простою комбінацією символів «чц», то розглянутий набір слів перетво­риться на систему: «чц», «чца», «чцна», «чцизація» тощо.

Інший вид надлишковості пов’язаний із тим, що деякі значення в да­них, що стискаються, трапляються частіше за інші. При цьому можна замінювати дані, які часто трапляються, коротшими кодами, а ті, що трапляються рідко — довшими.

У відеофайлів надлишковість, як правило, в кілька разів менша, ніж у графічних, а в графічних — у кілька разів менша, ніж у текстових. Крім того, ступінь надлишковості даних залежить від прийнятої системи кодування.

Існує велика кількість алгоритмів стиснення даних, але всі вони пра­цюють за одним принципом — зменшення надлишковості даних у файлі за допомогою різних математичних методів. У результаті, залежно від до­сконалості алгоритму й типу вихідного файла, його розмір може суттє­во зменшитися: типовим значенням для документів є 40-50 % і більше. Наднизькі показники у відео- й аудіофайлів. І це цілком логічно, адже дані, що зберігаються в них, піддавалися компресії й практично не міс­тять надлишковості.

Розрізняють такі види стиснення:

·        стиснення без втрат, при якому можливе відновлення вихідних даних без спотворень;

·        стиснення із втратами — відновлення можливе з незначними спотво­реннями.

Стиснення без втрат використовується, зокрема, при опрацюванні та збереженні комп’ютерних програм і даних, коли такі втрати є неприпус­тимими. Стиснення із втратами зазвичай застосовується для зменшення обсягу звукових, фото-, та відеоданих.

В основі роботи програм-архіваторів лежить процедура по­шуку та перекодування однакових фрагментів вмісту файла.

Кожна з програм-архіваторів працює за різними алго­ритмами стиснення даних різних типів. У реальних про- грамах-архіваторах процедура пошуку та перекодування даних відбувається значно складніше.

V. Фізкультхвилинка

VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь

Робота з підручником:

Впр.3, 4, 5 ст. 40-41

VIІ. Підсумки уроку

Рефлексія

·        Що ми навчились на уроці

·        Що виявилось занадто важким

·        Що запам'яталось

VІІI. Домашнє завдання

1.            Підручник § 5 п.10-11 ст. 38-43

ІХ.  Оцінювання роботи учнів

Етапи побудови інформаційної моделі. Побудова інформаційних моделей.

Тема:  Етапи побудови інформаційної моделі. Побудова інформаційних моделей.

Мета:

навчальна: формування уявлень про етапи побудови інформаційної моделі, можливі труднощі та способи їх подолання; ознайомити із реалізаціями моделей у різних сферах;

розвивальна: розвиток логічного мислення, креативності; уміння аналізувати, зіставляти, порівнювати, виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;

виховна: інформаційної культури учнів, уважності, акуратності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: комп’ютер, проектор, підручники (друковані або в електронному вигляді), презентація з теми.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
Вітання з класом. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та плану роботи на уроці, мети та завдань уроку

Розвиток зацікавленості вивчення нової теми.

3.  Актуалізація опорних знань.

Дайте відповідь на запитання:

—  Наведіть приклади, коли в однаковій ситуації можна використати різні моделі

—  Яку модель варто використати при плануванні виробництва?

—  Якою моделлю можна представити Інтернет?

—  Які особливості мають інформаційні моделі

—  Як можна класифікувати моделі

4. Виклад нового матеріалу.

З яких етапів складається процес створення інформаційної моделі?

Матеріальний і нематеріальний об’єкт можна розглядати як модель, що дає змогу досліджувати властивості реального об’єкта.

Чітких правил створення моделі не існує. Однак завжди потрібно спочатку виконати постановку задачі: визначити мету створення мо­делі, початкові (вхідні) дані та передбачувані результати, а також ви­ділити основні етапи її створення Інформаційна модель є обов’язковою при створенні моделі будь-якого типу.

Постановка задачі завжди передує розробці інформаційної моделі. Спочатку задача формулюється звичайною мовою — здійснюється її опис. На цьому етапі важливо визначити об’єкт моделювання, детально описати його властивості, з’ясувати, які з них є суттєвими для даної задачі, та визначити очікуваний результат. У результаті створюється вербальна інформаційна модель.

Наприклад, для дослідження того, як працює фонтан «Змія», розташований у дендрологічному парку Софіївка, можна створити матеріальну модель, яка реалі­зовуватиме систему подачі води даного фонтану. При цьому суттєвими власти­востями об’єкта фонтан буде застосована технологія. Якщо людина хоче створити подібний фонтан у себе в маєтку, суттєвою властивістю є, наприклад, його зовнішній вигляд.

На етапі розробки самої моделі спочатку проводиться формаліза­ція — етап переходу від словесного опису зв’язків між об’єктами та їх властивостями до побудови інформаційних моделей за допомогою деякої формальної мови кодування (мова схем, мова математики тощо). Як правило, результатом формалізації є знакова модель: математична, схема, графік, таблиця тощо.

Формалізація — процес створення інформаційної моделі за до­помогою формальних мов, при якому здійснюється перехід від словесного опису зв’язків між виділеними властивостями об’єкта до опису, який використовує деяку мову кодування (мова схем, мова математики тощо).

Часто використовують знакову форму подання моделі, наприклад, карти місцевості, креслення, електричні схеми, графіки зміни темпе­ратури повітря, об’ємів виробництва тощо.

Якщо між величинами, які характеризують об’єкт чи процес, вста­новлено співвідношення у вигляді математичних рівнянь та формул, то говорять про створену математичну модель.

За допомогою математичних моделей описуються розв’язки різних логічних задач, фізичних процесів. Наприклад, модель рівномірного прямолінійного руху описується рівнянням:

X=X₀+V*t

При опрацюванні математичних моделей виконують відповідні ма­тематичні операції — розв’язують рівняння та нерівності.

Математичне моделювання сьогодні активно застосовується в різних галузях діяльності людини: медицині, економіці, плануванні, прогно­зуванні, управлінні, проектуванні машин, механізмів і систем тощо.

Знакові форми подання інформаційної моделі можуть бути комп’ю­терними та некомп’ютерними. Оскільки знакова форма доступна для опрацювання за допомогою комп’ютера, то можна створювати комп’ю­терну модель, тобто інформаційну модель, реалізовану за допомогою комп’ютерних програм.

Для чого використовується комп’ютерне моделювання?

У наш час комп’ютерне моделювання, як потужний засіб пізнання світу, стало провідною інформаційною технологією в ряді наук і галу­зей практичної діяльності для дослідження явищ і процесів у природі та суспільстві.

Моделі, що досліджуються за допомогою комп’ютера, можуть опису­вати досить різноманітні об’єкти, такі як мости, архітектурні споруди, літаки тощо, а також імітувати їх функціонування, протікання різно­манітних процесів, пов’язаних із ними. Дослідження таких моделей дає змогу вивчити властивості багатьох об’єктів, без безпосереднього доступу до них. Це дає можливість суттєво зменшити матеріальні та часові витрати для вивчення властивостей ще не споруджених будин­ків, мостів, літаків, двигунів тощо.

Крім виконання числових розрахунків, комп’ютерне моделюван­ня дає змогу відтворити явища, які в реальних земних умовах людині відтворити не під силу. Це, наприклад, рух материків, дія землетрусів, народження нової зірки, зміна напрямків морських підводних течій тощо. При вивченні цих явищ на допомогу приходять комп’ютери та програми, які складаються кваліфікованими програмістами разом із фахівцями: фізиками, географами, біологами тощо.

Пропонуємо переглянути відео- приклади моделювання (http://urok-informatiku.ru/video-po-temi-modelyuvannya-7-klas/) :

·        Моделювання загибелі Титаніка

·        Моделювання руху транспорту на перехресті

·        Моделювання автоматичного паркування

Комп’ютерне моделювання має також унікальні можливості для опису й розрахунку експериментів, які небажано виконувати в реаль­ному житті. Це, наприклад, моделі ядерного вибуху, пожежі на під­приємстві, військових дій, зіткнення автомобілів чи поїздів тощо. За допомогою комп’ютерних моделей можна досить точно отримати деталі цих катастрофічних процесів.

Як створювати інформаційні моделі в різних програмних середовищах?

Існують різні програми для створення, опрацювання та досліджен­ня інформаційних моделей. Одну й ту саму задачу можна розв’язати, скориставшись різними програмами. Обране програмне середовище дає змогу за певним алгоритмом створювати інформаційну модель. Добір потрібних програм для створення інформаційної моделі залежить від мети її створення, знань й умінь дослідника, призначення обраного комп’ютерного середовища.

5. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя

Учні формують інформаційну модель кабінету інформатики. Вони можуть це робити на основі малювання схеми розсадки учнів, плану приміщення, локальної мережі чи заповнення інвентарної таблиці. Ймовірно, їм знадобляться розміри об’єктів, тож варто підготувати кілька рулеток чи сантиметрів.

7. Підбиття підсумків уроку

Обговорення питань зі слайду 18 та виконання інтерактивної вправи.

8. Повідомлення домашнього завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення про програмні засоби роботи із моделями